Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка - Страница 47

— Тільки без чаклунства, — обізвалась вона тихо, — бо я ніколи не використовувала жодного відьомства, чортівні, заклять та начитувань. Я завжди трималась якнайдалі від всякої чортівні і сподіваюся, що колись возз'єднаюся з покійним своїм чоловіком на небесах, тому не хочу забруднити свою душу і відправитись до пекла.

— Нема в цьому нічого нечистого, милостива пані, — запевняв я добру душу, — бо те, що я кажу, чистісінька наука, що написана в одній товстій книзі професором Вагнерієм, який і сам є проповідником, і дуже праведною людиною. Це книга про симпатії та антипатії рослин і холоднокровних. Все по Божій милості. Варто знати, що вусики квасолі закручені зліва направо, в той час, як вусики хмеля справа наліво, і це є незмінним. Однак, якщо їх посадити поруч, то внаслідок властивої їм антипатії, квасоля закрутиться наліво — хміль направо. Quod fuit probatum. Це викликало бажання у професора ставити подальші досліди. Якщо молюски сімейства ацефалових, котрі будують мушлі справа наліво випадково на дні моря потраплять поруч з наутілусом помпіліусом, сімейства цефалоподів, котрі закручують хатинку зліва направо, то вони так само, по принципу антипатії змінять напрямок закручення мушлі. Звідси випливає: ті, хто за допомогою scalaria retrotorsa викликали революцію суспільства в Нідерландах, випадково натрапили на молюсків, котрі внаслідок антипатії порушили нормальний хід зведення раковин, в тому числі, милостива пані, нормальний хід вашого життя. Зараз у нас, милостива пані, є можливість показати всім, де раки зимують. А ви, у скорому часі, здобудете таке багатство, що всі жінки і навіть губернаторша вам заздритимуть.

— І як же це станеться? — запитала добра душа, вивільнивши півобличчя з-під очіпка.

— Дуже просто, люб'язна пані. Попросіть ваших постачальників доставити живих скалярій і наутілусів, що найлегше зробити в період спарювання.

Почувши ці слова, вона різко натягла очіпок.

— Прикусіть ваш брудний язик і думайте, що кажете перед праведною вдовою.

— Ваша правда. Під час «законного єднання». Поки їх доставлять, ми підготуємо величезний басейн, з морською водою, піском та водоростями. Потім запустимо молюсків у цей басейн та годуватимемо морськими зірками і різним планктоном. Незабаром вони відкладуть яйця. Яйця скалярій з'єднані шовкоподібною ниткою, а яйця наутілусів склеюються по шість штук, як зірка. Ми прив'яжемо яйця скалярії на кільце, а всередину кільця помістимо зіркоподібні яйця наутілуса, і ви побачите, милостива пані, що вилупившись, молюски почнуть будувати хатинки в протилежний бік від звичного.

Вдова загорілась такою ідеєю, одразу зробила замовлення і почала ставитись до мене більш прихильно, навіть стала проводити на півгодини більше часу у саду.

Я ж сумлінно виконував свій обов'язок: вдень начищав гармати, що були на моїй відповідальності, дивився за мундирами товаришів — чи десь випадково ґудзик не пришитий догори дригом, доповідав командиру про обстановку. У неділю запускав феєрверк у міському парку. А по буднях, у другій половині дня, займався садівництвом у вдови. Всі зароблені гроші я складав докупи. Не пив, не палив, навіть коли пригощали. Ставився до всіх відповідно рангу. Мене всюди любили і поважали. Я і справді став праведним чоловіком.

(— Чую я, що з цього вийде ой яка афера! — зітхнув солтис.)

Я зізнаюся, що поводився так не тому, що мені це подобалось, а для того, аби якомога скоріше дістати звання.

Що стосується молюсків, то я збудував для них заплановай басейн у кінці саду, оточивши його цегляною стіною, де молюски спокійно відкладали свої яйця. Я міг розпочати намічений план. Варто знати, милостиві панове, що яйця молюсків, на відміну від пташиних, ростуть разом із плодом, що всередині. Яйце молюска, котре було не більше піщинки, виросте до розмірів лісового горіха. Його оболонка стає такою тонкою та прозорою, що крізь неї можна побачити маленьке створіння, як воно крутиться, як б'ється його серденько.

(— Тепер пройдисвіт стане читати нам лекцію з малакології, лиш би затягнути час.

— Тут ви зобов'язані мене вислухати, вельмишановне панство, бо ж саме за це мене звинуватили у відьомстві. Тож я маю довести, що мій успіх — це не наслідок якогось потойбічного договору та чаклунства, а просте розуміння таїнств науки та природи.)

На підростаючих молюсках вже можна було помітити, що всі вони будують хатинки зліва направо. Тому, аби два антипатичні види знаходились поруч один з одним, постійно треба було корегувати їх розташування, бо яйця плавали по всьому басейну.

(— Ану, постій! — втрутився солтис. — Я так знаю, що у молюсків немає очей: тож як вони бачили своїх недругів?

— Бо це таємна антипатія. У них немає очей, зате є такі органи, яких у нас, теплокровних, немає. Всі молюски, котрі вилупились, звели свої хатинки зліва направо.)

От і вся таємниця казкового багатства. Поки молюски виконували своє таємне існування, моя господиня стала проводити на півгодини більше часу біля басейну, допомагаючи мені доглядати за ними. Коли вона почала переміщати яйця молюсків, то спершу оголила тільки пальці, а пізніше закотила рукав по самий лікоть і відкрила моїм очам прекрасну руку, якою не ділитиметься ні з ким, окрім законного чоловіка.

Оскільки я був єдиним, хто знав таємницю вирощування мушель, а постійне оголення руки могло похитнути її моральні устої, сталося так, що молода вдова віддала мені свою руку і взяла мене законним чоловіком. Тож не чаклунство і не диявольська практика, не спокуса призвела до того, що найпрекрасніша та найбагатша молода вдова повела мене до вівтаря.